Урок 6
Тема: Голонасінні.
1. Загальна характеристика
Де б ви не були: у Пущі-Водиці, у Кончі-Заспі, у Криму, на Чернігівщині, на Поділлі, у Прикарпатті, … - скрізь зустрінете милий серцю сосновий бір.
Сосна звичайна – найпоширеніша в Україні рослина відділу Голонасінних і росте вона в найрізноманітніших умовах. Вона дуже витривала, має добре розвинену кореневу систему й добуває воду в найнесприятливіших місцях. Любить сонце, у затінку їй не дуже подобається, тому й оселяється більшість там, де іншим видам дерев було б нестерпно. Сосна та ялина не раз оспівані поетами, змальовані славетними майстрами пензля, описана у творах багатьох письменників.
Голонасінні – величезна група дерев і кущів, їм належить 1\3 всіх лісів нашої планети. У голонасінних насінні зачатки не сховані, не вкриті, а лежать голо на лусках шишок. Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози. Трав'янистих рослин серед них немає.
Провідні і покривні тканини порівняно досконаліші. Добре розвинений камбій сприяє росту стебла в товщину. Стовбур міцний, бо потовщується внаслідок розростання деревини, основна маса клітин якої мертва. Корінь закладається ще в зародку, з нього розвивається головний корінь: він формує стрижневу кореневу систему, що може проникати глибоко в ґрунт, добре закріплюючи в ньому рослину. Це допомагає рослинам краще протистояти вітрам.
Це переважно вічнозелені рослини. Їхні листки живуть тривалий час й опадають поодинці, а не одночасно. В одних видів листки великі, розсічені, в інших — дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок.
В Україні голонасінні представлені 15 видами з 4 родин.
1) Родину Соснові представляють Ялиця біла, Модрина європейська, Ялина європейська, Сосна кедрова, Сосна гірська, Сосна чорна, Сосна звичайна;
2) Кипарисові — Ялівець звичайний, Ялівець високий, Яловець смердючий, Ялівець колючий, Ялівець козацький;
3) Ефедрові — Ефедра двоколоса;
4) Тисові — Тис ягідний.
Загальна характеристика голонасінних:
-відомо близько 800 сучасних видів;
-переважно дерева і кущі, що утворюють ліси;
-мають добре розвинені вегетативні органи складної будови;
-кора і деревина має смоляні канальці з живицею;
-листки у вигляді голок або лусок, живуть кілька років;
-розмножуються насінням, яке розвивається в шишках;
-для запилення не потрібна вода, його здійснює вітер;
-до класу Хвойні (Шишконосні) входять 560 видів.
Сучасні голонасінні поділяються на 4 класи:
1) Саговникоподібні (цератозамія, саговник)
саговник цератозамія
2) Гнетоподібні (вельвічія дивна, ефедра, гнетум)
ефедра гірська гнетум
3) Гінкгоподібні
гінко дволаптеве
4) Хвойні (тис, сосна, кипарис, ялівець тощо).
2. Життєвий цикл голонасінних
Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12-15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.
Як виглядає соснова шишка, напевно, бачили всі. Коричнева, дерев'яниста, за величиною більше волоського горіха. Під старими соснами можна побачити безліч сухих, пухких, з відстовбурченими лусочки шишок. Життя соснової шишечки починається з утворення маленького, розміром з пшоно, кульки червоного кольору. Саме так виглядає сосновий зародок, коли йому всього кілька днів. Такий зародок з'являється в кінці весни. Протягом літа шишка сосни звичайної зростає і до осені вже стає зеленою, досягає розміру з горошину. У такій стадії вона залишається протягом всієї зими. З настанням весни її розвиток триває далі.
Розрізняють шишки чоловічі та жіночі.
Жіноча шишка коричневого або червонуватого кольору, знаходиться зазвичай на верхівці пагона.
На відміну від жіночих, чоловічі шишки сосни більш дрібні, овальної форми, жовтого кольору і зосереджені в тісних групах.
Будова шишок сосни чоловічої статі: головна вісь з розташованими на ній лусочками. Нижня сторона кожної лусочки має 2 пилкових мішечка. В цих мішечках дозріває пилок, де пізніше утворюються спермії - чоловічі статеві клітини. Після запліднення чоловіча супліддя незабаром відмирає.
Як відомо, запліднення настає лише через рік після того, як пилок з чоловічої шишки потрапить на жіночу. Протягом усього цього часу пилок, що потрапив на семязачатки, перебуває в стані спокою. І тільки через рік вона проростає, утворюючи пилкову трубку, що доносить спермії до архегоній. В результаті чого, один спермій зливається з яйцеклітиною. Далі з зиготи починає розвиватися зародок. І семязачатки перетворюються на насіння.
Сам зародок знаходиться в тканини жіночого гаметофита, де до цього часу накопичено багато поживних речовин. Ця тканина ще називається первинним ендоспермом. Насіння вкрите твердою шкіркою, під якою розташована тонка плівка. Плівка, шкірка утворені з тканини семязачатка. В кінці наступної зими зріла жіноча шишка стане бурого кольору і досягне 4-6 см.
Життєвий цикл голонасінних на прикладі сосни:
чоловічі жовті шишки з великою кількістю зрілого пилку --- вітер переносить пилок на жіночу липку шишку --- запилення --- проростає пилкова трубка ---утворення насінин на насінних лусках --- дозрівання насіння --- відкривання покривних лусок --- висипання насіння --- перенесення насінин з крильцем вітром --- проростання насіння --- утворення молодого проростка сосни.
3. Характеристика представників голонасінних
Сосна звичайна:
-рід Сосна налічує 100 видів;
-світлолюбна, міцний стовбур, крона залежить від місця зростання;
-коренева система стрижнева;
-листки – сизо-зелена хвоя, розміщена попарно, завдовжки 3-5 см, живе 2-3 роки;
-стовбур має тонку кору і масивну деревину, пронизану смолянистими ходами;
-чоловічі шишки дрібні, до 2,5 см завдовжки, під час дозрівання пилку стають жовтими;
-жіночі шишки великі, спочатку червонуваті, під час запилення – зелені, липкі, а коли дозріває насіння – стають бурими;
-розмножується сосна на 30-40 році життя;
-від запилення до висипання насіння проходить близько 2-х років;
-насіння проростає у будь-якому грунті, але гине в тіні;
-молоді сосонки спочатку ростуть швидко, 30-40 см за рік, утворюючи кільце гілок.
Ялина звичайна
-рід Ялина налічує 50 видів;
-тіньовитривала, має міцний стовбур, крона конусовидна, нижні гілки не відмирають;
-коренева система стрижнева, розміщена поверхнево;
-листки – коротка хвоя довжиною 1 - 1,5 см, жорстка, темнозелена, розміщена поодиноко, вкриваючи всю гілку, живе 5-9 років;
-шишки великі, довгі, повислі, після дозрівання насіння відпадають цілком;
-насіння дозріває восени того ж року, коли відбувається запилення;
-насіння проростає навесні наступного року на вологому поживному грунті в тіні інших дерев;
-молоді ялини спочатку ростуть повільно, 1-=15 см за рік, а після 15 років починають рости швидше і переганяють сосну;
-живе ялина до 250 років.
Вельвічія дивна:
-мешканець пустель Південно-Західної Африки,
вперше її побачили в пустелі Наміб;
-живе близько 2 000 років;
-майже все стебло занурене у піщаний грунт і
підіймається над його поверхнею лише на 30 см;
-має всього два листки довжиною 3-4 м, які
зберігаються все її життя і за товщиною нагадують фанеру;
-здалеку вельвічія схожа на клубок змій.
Секвоя вічнозелена:
-найтовстіше дерево в світі, товщина стовбура
11-36 м;
-висота сягає 100 м;
-назва походить від імені вождя індіанського
племені, що очолив боротьбу з колонізаторами;
-зараз можна зустріти на узбережжі Каліфорнії
в США;
Тис ягідний:
-його називають негний-дерево;
-росте в горах Карпат і Криму;
-могутнє дерево в кілька обхватів, висотою до
30 м;
-деревина міцна, з неї робили гарматні ядра;
-має міцну бурувато-червону деревину, що не
гниє;
-кора червонувато-сіра, гладка або
пластинчаста;
-має малинові шишкоягоди, яким ласують птахи;
-має отруйну хвою, кору і деревину;
-рідкісна рослина.
Ялина європейська (смерека)
-з її деревини роблять скрипки Страдиварі,
Аматі, Гварнері;
-це дерево конусоподібної форми може рости до
90 м;
-хвоїнки розташовані густо поодинці;
-шишки великі;
-утворює темнохвойні ліси;
-улюблене дерево малят.
Кедр:
-це священне дерево в Індії та Лівані;
-висота сягає 50 м, крона шатроподібна;
-росте на Південному березі Криму;
-нерідко йому приписують насіння, що насправді
належить сосні сибірській;
-росте в Гімалаях на висоті 2 00 м;
-нерідко силу юнака порівнююпорівнюють з силою
цього дерева.
Модрина
- Стовбур вкритий товстою, глибокоборозенчастою, коричнево-бурою корою.
- Хвоя (10–40 мм завдовжки і до 1 мм завширшки) світло-зелені, м'які, тримаються протягом одного вегетаційного періоду.
- Рослина однодомна.
- Чоловічі шишечки жовті, округлі або овальні (5–10 мм завдовжки), розміщені по всій кроні.
- Жіночі шишечки червонуваті, рідше рожеві або білуваті (до 10 мм завдовжки).
- Насіння крилате.
- Занесена до Червоної книги України
Значення голонасінних:
-ліси – основне джерело кисню та летких
фітонцидів;
-домівка для багатьох тварин;
-використання деревини як сировини;
-виготовлення паперу та штучного шовку;
-сировина для хімічної промисловості
(скипидар, спирт, ацетон, смола…);
-використання в озелененні.
Голонасінні
Домашня робота
1) Зробити конспект
2) Вирішити задачі
Задача 1
Запас деревини на 1 га соснового лісу досягає 300 куб.м. З 1 куб. м деревини можна виготовити 200 кг паперу. Скільки тонн паперу можна виробити з 5 га соснового лісу? Чи справді ми рятуємо ліси, коли здаємо макулатуру?
Задача 2
Добова потреба людини у вітаміні С становить 30-70 мг. З однієї сосни збирають 10 кг хвої, з якої отримують 15 г вітаміну. Скільки добових норм вітамінів вийде?
3) Виконати тестові завдання
3) Виконати тестові завдання
Код доступу 402502
посилання
join.naurok.ua
join.naurok.ua
Увага!!! Тести виконуються до 12 квітня до 15.00
Немає коментарів:
Дописати коментар