6 клас Біологія: Урок 15. Групи грибів: сапротрофні

Урок 15

Тема: Групи грибів: сапротрофні — цвільові гриби, дріжджі; паразитичні (на прикладі трутовиків і збудників мікозів людини)

1. Особливості життєдіяльності цвілевих грибів

Під спільною назвою цвілеві гриби об’єднуються види грибних організмів, які утворюють характерний наліт (цвіль) на продуктах харчування, ґрунті чи органічних рештках. Найвідомішими із цієї групи грибів є мукор (біла цвіль) та пеніцил (зелена цвіль). Їх дрібні і легкі спори розносяться вітром і утворюють нові міцелії, як тільки потраплять на сприятливий субстрат (основа, на якій вони будуть рости, наприклад – очистки від картоплі).

Будова цвілевих грибів

Мукор (біла цвіль або хлібна цвіль)

Пеніцил (зелена цвіль)

Порівняльна характеристика цвілевих грибів

Ознака	Мукор	Пеніцил
Спосіб живлення	Сапротроф	Сапротроф
Субстрат, на якому розвиваються	Харчові продукти, корми, поверхня грунту	Вологе сіно, продукти харчування, рослинні рештки
Грибниця (міцелій)	У вигляді білого пухнастого нальоту. Одноклітинна, має багато ядер.	У вигляді зеленої або сизуватої цвілі. Багатоклітинна, має багато розгалужених гіфів
Нестатеве розмноження (спороношення)	На спрямованих вертикально вгору відростках гіфів (спорангієносцях) розвиваються чорні кулясті утворення – спорангії, всередині яких формуються нерухомі одноклітинні спори	На міцелії розвиваються конідієносці – вертикальні нитки, що на верхівках мають вигляд китичок, від яких відокремлюються численні нерухомі спори (конідії)
Статевий процес	Відбувається у разі виснаження живильного субстрату. При цьому зливаються дві клітини і утворюється зигоспора, яка проростає після періоду спокою.	Спостерігається дуже рідко. В результаті на міцелії утворюються мікроскопічні плодові тіла, всередині яких формуються спори.

Деякі види пеніцилу виробляють антибіотик пеніцилін. Його бактерицидну дію вперше продемонстрував англійський учений А.Флемінг у 1928 році. Пеніцилін застосовується у лікуванні абсцесів, раневих інфекцій, менінгіту, запаленні легенею (пневмонії) та інших захворювань.

Кілька видів пеніциліну використовують у харчовій промисловості для виготовлення сирів «рокфор», «камамбер», «брі» та інші.

2. Дріжджі

Ще з найдавніших часів людина навчилася використовувати дріжджі в своїх цілях: пекти хліб, виготовляти вино і пиво. Люди користовувалися ними, не знаючи їх природи і походження, і навіть, не знаючи, що це - живі істоти. І лише кілька століть тому великий вчений Левенгук за допомогою мікроскопу побачив їх. Почалося вивчення дріжджів, постійно повідомлялося про нові відкриття і дослідження, які тривають і донині.

Дріжджі – особлива група грибів, які не утворюють типового міцелію, а існують у вигляді окремих, здатних до брунькування клітин та їх колоній.

У природі дріжджі трапляються в нектарі квіток, на пошкодженій поверхні солодких соковитих плодів, у соку що витікає з дерев, у ґрунті. Деякі дріжджі викликають хвороби рослин, тварин та людини.

Клітини дріжджів мікроскопічні, найчастіше кулястої, еліпсоподібної чи видовженої форми. Вони мають усі структури, притаманні грибам.

Будова дріжджів

А - клітина хлібних дріжджів, Б - клітина хлібних дріжджів з 4 спорами, В - гілляста колонія винних дріжджів

Найхарактернішим для дріжджів способом розмноження є брунькування. Воно починається з появи на поверхні клітини горбика, який збільшується, а потім відділяється від материнської клітини, залишаючи на ній шрам – бруньковий рубець. На одній клітині буває від 30 до 40 таких шрамів. При несприятливих для вегетативного розмноження умовах у клітинах дріжджів утворюються сумки зі спорами.

Дріжджі мають велике практичне значення, оскільки є збудниками спиртового бродіння, що супроводжується утворенням спирту та вуглекислого газу. Ця особливість використовується у пивоварінні, виноробстві, випіканні хлібу.

https://www.youtube.com/watch?v=2NOokxWpFgw

Відомі пивні (або хлібні), винні, кефірні та інші види дріжджів, які широко використовуються людиною.

3. Гриби - паразити рослин

Сьогодні відомо понад 10 тисяч видів грибів які паразитують на рослинах. Роздивимося їх детальніше.

1) Борошнисторосяні гриби – міцелій утворює добре помітний борошнистий наліт на поверхні різних органів рослини. Прикріплюється до субстрату присосками, а живиться за допомогою спеціальних виростів – гаусторій, що заважають фотосинтезу рослин. Викликає захворювання борошнисту росу у сільськогосподарських культур, декоративних та дикорослих рослин (жито, пшениця, огірки, яблуки, виноград, троянди, дуб, береза). У разі розмноження значно знижує урожайність зернових культур, овочевих та плодово-ягідних рослин.

2) Трутовики – утворюють багаторічний міцелій, що розвивається та функціонує в деревині живих та мертвих дерев, пеньків та кущів. На поверхні ураженої рослини формуються плівчасті, соскоподібні, м’ясисті, шкірясті чи дерев’янисті плодові тіла діаметром від 0,5 – 1 см до 0,5 – 1 м. Паразитують на деревних рослинах, викликаючи гниль, чим завдають значної шкоди лісовому господарству. Окремі види здатні викликати масову загибель дерев.

3) Сажкові гриби – міцелій розвивається всередині тканин рослини-хазяїна. Уражені органи рослин здаються обвугленими. Згодом вони руйнуються, а міцелій гриба розпадається, утворюючи чорну масу сажко спор, які можуть зберігати життєздатність протягом 20 – 25 років. Ураження рослин спорами сажки відбувається під час проростання зернівок, розвитку молодих паростків або цвітіння. Паразитують на вищих, переважно трав’янистих рослинах, зокрема на злакових (пшениця, жито, овес, ячмінь, кукурудза). Крім того хліб, що містить домішки сажки, має відразливий запах і стає отруйним.

4) Ріжки – міцелій розвивається у зав’язі квіток злаків. Спороношення гриба супроводжується виділенням солодкої медяної роси, якою живляться комахи і переносять спори на здорові рослини. Під кінець літа міцелій ущільнюється і формує тверді фіолетово-чорні ріжки, які проростають навесні. Ріжки містять велику кількість алкалоїдів, тому є дуже отруйними. Домішки їх до хліба викликають смертельно небезпечне захворювання – ерготизм. Синдроми отруєння проявляються або у вигляді гангрени або судом.

5) Іржасті гриби – міцелій розвивається в тканинах рослини-господаря. На уражених органах рослини утворюються плями або смуги іржаво-бурого кольору (цим і пояснюється назва «іржасті гриби»). Паразитують на папоротях, голонасінних і покритонасінних рослинах. Спричиняють порушення водного балансу рослин через посилення випаровування, зниження темпів росту та розвитку сільськогосподарських рослин.

4. Гриби-паразити тварин і людини

На людині і тваринах паразитує близько 1 тисячі видів грибів. Роздивимося їх детальніше.

1) Ахоріон - оселяється на волосянистій частині тіла та викликає захворювання парша. Це заразне захворювання шкіри, при якому на ній утворюються гнійні зарубцьовані рани.

2) Трихофітон - гриб, який викликає у людини таке захворювання як стригучий лишай. Хронічна грибкова хвороба тварин і людини, що характеризується свербежем, утворенням на шкірі безволосих, різко обмежених круглих плям, вкритих жовто-сірими лусочками або запальною реакцією шкіри і фолікулів з утворенням товстих висівкоподібних кірок.

3) Епідермофітон - гриб, що викликає захворювання шкіри стоп, нігтів, пахової області.

4) Сапролегнія - грибок, що ушкоджує зябра риб. Він покриває їх мутним білим пухнастим нальотом, який заважає рибам дихати. Вони гинуть від нестачі кисню. Може оселятися на ділянках тілв риби, які пошкоджені і не мають лусочок.