Урок 1
Тема: Способи класифікації рослин
1. Життєві форми рослин
Екологічна
систематика встановлює характеристику рослин за відношенням до екологічних факторів: середовища існування, тепла, світла та
вологи, тобто до комплексу умов середовища.
Екологічних факторів дуже багато, і впливають вони на рослини комплексно. Але за певних умов один фактор може стати основним.
Група рослини, виділена за відношенням до окремого фактора,
називається екологічною групою. Пристосування
до всього комплексу факторів зовнішнього середовища відображається у життєвих формах рослин.
Життєва форма рослин — морфологічна будова рослин, що склалася у процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді їх пристосування до умов життя.
Радянський ботанік І.Г. Серебряков розробив повну систему, в
основу якої поклав зовнішній вигляд рослини, тісно пов'язаний з ритмом її
розвитку.
Основні категорії життєвих форм — дерева, чагарники і трави — відрізняються висотою, ступенем
здерев'яніння осьових органів і тривалістю життя надземних пагонів.
Він
виділив такі життєві форми рослин:
А. Деревні рослини
·
Дерева
·
Чагарники
·
Чагарнички
Б.
Напівдеревні рослини
·
Напівчагарники
·
Напівчагарнички
В. Наземні трави
·
Полікарпічні трави (багаторічні
трави, що квітнуть багато разів)
·
Монокарпічні трави (живуть кілька
років, квітнуть один раз і відмирають)
Г.
Водні трави
·
Земноводні трави
- Плаваючі і підводні трави
Середовище існування — частина природи, яка оточує живий організм і з якою він взаємопов’язаний. Для життя рослинам необхідні кисень, вуглекислий газ, вода, мінеральні речовини, сонячне світло, тепло. Наявність цих умов перетворює простір на середовище життя.
Найщільніше заселений живими організмами суходіл. Рослини, що живуть на суходолі, обрали собі наземно-повітряне середовище життя. Для них характерними є розвинена коренева система, захисна покривна оболонка у вигляді кори, численні видозміни кореня, пагона, листків. До них відносяться, наприклад, сосна звичайна, орхідея, троянда, дуб, ковила, жито, тощо.
Водойми також заселені різноманітними рослинами. Це водорості та водяні покритонасінні рослини, які пристосувалися до водного середовища життя. Для них характерними є наявність у більшості видів замість розвиненої кореневої системи ризоїдів - ниткоподібних виростів, видозміненого тіла - талому та квітів, пристосованих до запилення водою.
Більшість бактерій та гриби
обрали собі грунтове середовище життя.
3. Класифікація рослин по відношенню до температури
Температура є надзвичайно важливим
екологічним фактором, і в першу чергу, через її вплив на швидкість хімічних
реакцій у широкому розумінні цього слова.
За
відношенням до температури виділяють дві екологічні групи рослин:
теплолюбні — термофіли; холодолюбні —психрофіли.
Теплолюбними
називають рослини, що добре ростуть і розвиваються в областях тропічного, субтропічного та помірного поясів
в умовах високих температур.
До
холодолюбних належать види, що живуть у полярних і високогірних областях, або
ті, що займають холодні екологічні ніші.
Більшість
термофільних рослин в умовах тропічного і субтропічного клімату здатні
перенести дуже високу температуру. Окремі частини рослини можуть нагріватися до
+60…+65°С (інколи протягом тривалого періоду), наприклад, наскельні лишайники. Найвища температура, при якій знайдено живі синьо-зелені водорості в термальних водах, +85 °C,
бактерії +88 °C. Вищі рослини в термальних водах відсутні. У природі уже
при 40 °C більшість видів виявляють ознаки пригніченості.
(Лишайник на шматку кварцу)
Рослини
здатні витримувати і гранично низькі температури до −80 °C (водорості в
товщі льоду в Антарктиді), в районах, де живуть вищі рослини, відмічена
температура −65 °C (Якутія) — модринові ліси.
(Модрина у Карпатах)
4. Класифікація рослин по відношенню до вологи
Вологість — це один із трьох найважливіших екологічних
факторів, що мають визначальний вплив на живі організми. Вода є основою
внутрішнього середовища усіх клітинних живих організмів, виступає універсальним
розчинником. Вода, як екологічний фактор, виступає в ролі зовнішнього
середовища, питної води та вологості повітря.
Суходільні
організми потребують постійного надходження води ззовні, тому вони розвинули
низку пристосувань для використання, економії та поповнення води у своєму
внутрішньому середовищі.
Важливим
фактором водного середовища є її хімічний склад, а насамперед її солоність. Відповідно, водне середовище поділяють на прісне (річки,
озера, ставки тощо), солонувате (гирла
річок, опріснені морські акваторії та ін.) та солоне (морські
басейни, океан, солоні озера тощо). Відповідно організми поділяють на
прісноводні та морські або солоноводні, окрім них також є прохідні — це такі організми (виключно
тварини), які частину життєвого циклу проводять у прісних водоймах, а
іншу — у солоних, причому для розмноження повертаються у прісні водойми
або морські.
(Німфея альба - прісноводна)
(Молочай узбережний - солонуваті)
(Порфіра - морська водорость)
До того ж
за потребою у воді рослини поділяють на:
А. Водні (ті, що ростуть безпосередньо у воді або нижньою частиною занурені у воду)
До них відносять водорості та рослини, що ростуть по берегу річки чи іншої водойми.
Б. Вологолюбні
Рослини, які не живуть безпосередньо у воді, але потребують сильно зволоженого грунту. Здебільшого це тропічні рослини та ті, що живуть у заболоченій місцевості.
(Хоста звичайна)
(Калюжниця болотяна)
В. Посухостійкі
Рослини, пристосовані до життя у посушливих регіонах або таких, де тривалий час може не бути достатньої кількості вологи.
(Кактус Сагуаро - Арізона)
(Юка нитчаста трирічна)
5. Класифікація рослин по відношенню до світла
Світло —
це важливий фактор середовища і основне джерело енергії, яка
засвоюється рослинами. Рослини на нашій планеті
ростуть у різних світлових умовах: від надмірно освітлених гір, пустель, степів до напівтемних печер та
морських глибин. Тому у рослин у процесі природного добору виникли численні
пристосування до життя відповідно до того чи іншого світлового режиму. За
відношенням до світла рослини поділяються на три основні групи: світлолюбні,
або геліофіти, тінелюбні, або сциофіти, та тіневитривалі.
(Папороть - тіньовитривалі)
(Монстера - тіньолюбна)
6. Класифікація рослин за тривалістю життя
Однорічні.
Трав'янисті рослини, що живуть протягом одного вегетаційного періоду, не мають багаторічних підземних органів і гинуть після цвітіння та плодоношення (грицики, пшениця, огірок, горох, волошка).
Дворічні
Трав'янисті рослини, що живуть два роки. Першого року розвиваються вегетативні органи та накопичуються поживні речовини. Другого року - після плодоношення відмирають (буряк, морква, капуста, дзвоники).
Багаторічні
Трав'янисті і дерев'янисті рослини, що живуть понад 2 роки. Цвітуть і плодоносять один або декілька разів протягом життя. У більшості трав'янистих рослин наземна частина пагона відмирає, а живими залишаються лише підземні органи (чебрець, пирій, конвалія, ряст, бузок, ялина).
Домашнє завдання
1. Скласти конспект-схему за матеріалом лекції
2. Опрацювати параграф 40
3. Виконати тестові завдання за посиланням
Код доступу 205452
Увага!!! тест неохідно виконати до 22.03.2020 до 20.00
Тест виконується тільки один раз. Будьте уважні. Зараховується тільки перший результат
Тест виконується тільки один раз. Будьте уважні. Зараховується тільки перший результат