Урок 10. Різноманітність кімнатних рослин.

Урок 10

Тема: Різноманітність кімнатних рослин.

Практична робота №4 

1. Загальні відомості

   Кімнатне рослинництво — давня галузь декоративно-квіткового і обмежено натурального чи комерційного господарства.

   Воно тісно пов'язане як з ботанічними дослідженнями і знаннями, так і з технічним прогресом. Особливо поширене в країнах з помірним кліматом або довготривалою зимою, адже більшість наших кімнатних рослин походить з тропіків або субтропіків. 

Умовно, за метою вирощування, кімнатні рослини можна розділити на дві групи 

- декоративно-квіткові (Африканська фіалка, Хирита, бегонія, олеандр, азалія тощо)

- декоративно-листяні (монстера, фікуси, папороті, бамбуки, фіттонія)

   Вирощування та утримання рослин в кімнатах має свої особливості і свої ризики та обмеження — бічне освітлення, сухість повітря взимку, невідповідні ґрунти, протяги, погані умови для дощування (збризкування) та миття листя тощо. Ще гірші умови для існування мають кімнатні рослини в офісах та громадських закладах, куди вимушено переміщують надто великі чи набридлі рослини, котрі потребують додаткового та трудомісткого догляду. Проблему частково можна вирішити в майбутньому за умови створення зимових садів та оранжерей як в громадських закладах та офісах, так і у приватних оселях, а також із узаконенням і введенням в штат фаху садівника-охоронця в офісах.

Для успішного вирощування кімнатних рослин необхідно дотримуватися наступних умов:

1) Не купуйте тропічні рослини взимку і не перевозьте їх, коли стоять морози.

2) Вода для поливу повинна бути теплішою за повітря у помешканні, де стоятимуть кімнатні рослини.

3) Часто перевіряйте ступінь вологості субстратів з квітами.

4) Нестача освітлення сприяє появі нехарактерного забарвлення для рослин — червонуватого або бузкового. 

5) Нестача освітлення сприяє поганому відображенню характерних для рослини візерунків на листі, або листки стають надто світлими за забарвленням. Навіть на вікні близько від скла рослини отримують лише 40 - 60% необхідного для фотосинтезу світла.

6) Для сукулентів та кактусів бажано мати окреме приміщення для зимового утримання — це або світла веранда без протягів, лоджія, або зимовий сад. Рослинам потрібен взимку період спокою в сухому, але світлому приміщенні.

2. Класифікація кімнатних рослин

   Якщо людина захопилася квітникарством серйозно, вона майже напевно захоче скласти з рослин свою колекцію, а нерідко навіть спро­бувати вивести новий сорт. Тим, хто робить у цьому напрямі лише перші кроки, варто заздале­гідь замислитися про те, якою саме буде ця колекція.

   Існує два підходи до її складання: 

- ботаніч­ний (рослини до­бираються за належністю до однієї родини або роду — колекція орхідей, колекція фікусів, ко­лекція ароїдних тощо)

- екологічний (об'єднувальним кри­терієм стає походження рослин із тієї самої клі­матичної зони наприклад, колекція тропічних рослин, колекція середземноморських рослин)

   Існує декілька класифікацій кімнатних рослин. Роздивимося їх детальніше.

За метою вирощування

1) Справжні кімнатні (рослини, які в на­ ших краях можуть існувати лише в житлових, опалюваних приміщеннях).

2) Горщикові (рослини, які виро­щують у квартирі в горщиках, але, на відміну від справжніх кімнатних рослин, тимчасово — лише один сезон, який може бути дуже коротким. Найчастіше це садові квіти).

3) Вигонові (садові рослини (найчас­ тіше — цибулинні) або декоративні кущі, які у відкритому ґрунті почуваються значно краще, ніж у кімнатах, але їх можна перенести восени із саду або з балкона в квартиру і змусити за­ цвісти, наприклад, до Нового року. До них нале­жать тюльпани, нарциси, лілії, конвалії, гіацин­ти та деякі інші квіти. Інколи так само виганяють бузок, форзицію і навіть садові троянди).

За особливостями будови

1) Деревоподібні рослини. Найхарактерніші прикмети рослин цієї групи — виражений стов­бур, що здеревів, здере­вілі гілки й великі розмі­ри. Тому деревам потрібні великі кадовби або контейнери, а їх крону до­водиться формувати, об­межуючи надмірний ріст за допомогою обрізання. Більшість із них — світло­любні, і вони частіше за інших потребують піджив­лення. Кімнатними деревами є, наприклад, кавове дерево, ли­мон, гібіскус та інші.

2) Кущові рослини. Для них, як і для дерев, характерні зде­ревілі гілки, але без виражено­го стовбура, і часто (але не за­вжди) великі розміри, причому кущі нерідко дуже сильно розростаються завширшки. Вимоги до умов утримання в них більш різноманітні та залежать від конкретного виду рослини. До кущів належать, наприклад, бе­ресклет, гарденія, азалія тощо.

3) Трав'янисті рослини. Роз­мір і форма у трав'янистих рос­лин можуть бути будь-якими, але здеревілих частин у них не­має. Серед них розрізняють 

- рос­лини з прямостоячим стеблом (воно може бути розгалуженим і нерозгалуженим), наприклад деякі товстянки; 

- кущисті (багатостеблові), наприклад фуксія;

- розеткові (безстеблові, у яких листя росте ніби з однієї точки), напри­клад гусманія; 

- з виткими стеблами, на­приклад сциндапсус, 

- з лежачими стеблами, на­приклад сеткреазея, тощо.

За функціями

1) Ліани. Використовуються для верти­кального озеленення. Відрізняються на­явністю дуже довгих витких (здатних об­виватися навколо опор) пагонів або та­ких, що мають спеціальні пристосування для чіпляння. Стебло може бути як здере­вілим, так і трав'янистим. Великі здеревілі ліани зазвичай є світлолюбними, оскіль­ки в природі досягають верхівок дерев, а дрібні трав'янисті, як правило, ростуть у затінку підліска і тому бувають тіньолюб­ними. До них належать, наприклад, роїцисус, сциндапсус, хойя тощо.

2) Ампельні рослини. Відносять най­різноманітніші види, гілки або листя яких можуть красиво звисати з гор­щика. Так можна використовувати і молоді ліани з укороченими стебла­ми, що ще не відросли або були спе­ціально обрізані, і кущі з поникли­ми гілками. Їх об'єднує використання — горщики з ампельни­ми рослинами розміщують на стінах, спеціальних підставках і навіть на шафах. До ампельних на­лежать такі рослини, як традесканція, колумнея, толмія, церопегія та ін.

3) Грунтопокривні рослини. Види, що належать до цієї групи, здатні щільно вкривати собою ґрунту горщику чи в контейнері. Як ґрунтопокривні можна використовувати і рослини з лежачими стебла­ми (наприклад, фікус крихітний), і мініатюрні, схильні утворювати суцільні куртини (коло­нії), наприклад очиток.

   Трапляється, що той самий вид можна виро­щувати і як ґрунтопо­кривну, і як ампельну рослину.

4) Сукуленти. Су­кулентами (від латин­ського зиссиз — сік) називають рослини з дуже м'ясистими частина­ми — стеблами або листям, здатними накопичу­вати в собі запас води і корисних речовин, і з особливою фізіологією, пристосованою до умов пустель або високогір'я. Вони доволі часто мають «нетипову» форму, наприклад можуть бути схо­жими на розгалужений корал (товстянка корало­подібна), або на непоказний камінчик (літопс), або на об'ємні зелені намиста (тов­стянка простромленолиста).

5) Кактуси. Типові суку­ленти, проте в квіт­никарстві їх зазви­чай розглядають як хоч і «причетну» до сукулентів, але все ж таки окрему групу.

6) Епіфіти. Це види, що у природі замість ґрунту живуть на інших, більших рослинах, використовую­чи їх як опору. Кімнатні епіфіти необхідно вирощувати у спеціальному ґрунті, а деякі по­требують ще й осо­бливого поливання, що і змушує виділя­ти їх в окрему гру­пу. Вони мають різ­ні вимоги до освіт­лення, що залежать від ярусу, до яко­го вони звикли в ди­кій природі: види, що ростуть унизу, зазвичай тіньолюбні, а ті, що живуть на верхніх гілках, — світлолюбні. До групи епіфітів відносять, наприклад, орхідеї.

7) Водяні рослини. До цієї групи належать рослини, для яких вода є головним місцем існування; просто в горщику вони рости не можуть — їх частини або майже вся рослина цілком має бути постійно зануреною у воду. 

   Окрім рослин із цих головних груп, у прода­жу останнім часом з'явилися й рідкісні комахоїдні

рослини і рослини-«атмосферики» (вони зазви­чай є епіфітами з нестандартними вимогами до

поливання, живлення тощо).

За походженням

   Серед кімнатних рослин є як мінімум чотири групи, які дуже відрізняються вимогами до місця

існування і догляду: 

- рослини пустель (усере­дині цієї групи виділяють дві підгрупи — рослини американських пустель і рослини африканських пустель)

- рослини сухих субтропіків

- рослини вологих субтропіків

- рослини вологих тро­пічних лісів. 

    Лише незначна кількість видів може мешкати одразу в кількох кліматичних зонах.

3. Практична робота №4 

Тема: Вибір видів кімнатних рослин для вирощування в певних умовах

Мета: навчитися визначати умови, сприятливі для утримання кімнатних рослин різних екологічних груп

Обладнання: живі рослини та картки із зображенням найпоширеніших кімнатних рослин.

Хід роботи:

1. Ознайомтесь з списком запропонованих рослин.
2. Систематизуйте їх за такою схемою:
Вимоги до освітлення: світлолюбна чи тіневитривала;
Вимоги до вологи: вологолюбна чи посухостійка;
Вимоги до температури повітря: теплолюбна чи холодостійка;
Способи розмноження: насінням, вегетативно, насінням і вегетативно.
3. Заповніть таблицю:

4. Зробіть висновок за такими пунктами

1) Які кімнатні рослини невибагливі до освітлення?

2) Які кімнатні рослини вимагають високої вологості повітря та ґрунту.

3) Які кімнатні рослини придатні для вирощування у вашій класній кімнаті.

Список рослин

1. Шефлера

2. Сциндапсус

3. Товстянка коралоподібна

4. Літопс

5. Фуксія

6. Орхідея фолінопсис

7. Монстера

8. Фіалка

Увага!!! Практична робота виконується до 25 квітня до 12.00 та надсилається викладачу у вигляді фото на вайбер або поштову адресу